упомки

УПО́МКИ (ВПО́МКИ), УПО́МКУ (ВПО́МКУ), присудк. сл., діал. Впам’ятку.

Чи тобі упомку — як ми із тобою Над Дніпром сиділи літньою добою (Манж., Тв., 1955, 108);

Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування (Гончар, III, 1959, 308);

Все впомку, нічого не забув [Миронченко] (Голов., Тополя.., 1965, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упомки — упо́мки присудкове слово впам'ятку незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. упомки — УПО́МКИ (ВПО́МКИ), УПО́МКУ (ВПО́МКУ), пред., діал. Впам'ятку. Чи тобі упомку – як ми із тобою Над Дніпром сиділи літньою добою (І. Манжура); Все впомку, нічого не забув [Миронченко] (С. Словник української мови у 20 томах
  3. упомки — (впомки), упомку (впомку), присудк. сл., діал. Впам'ятку. Великий тлумачний словник сучасної мови