упорядження

УПОРЯ́ДЖЕННЯ (ВПОРЯ́ДЖЕННЯ), я, с.

1. Дія за знач. упоряди́ти.

Неправильно.. те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 431).

2. збірн. Меблі;

// Устаткування, обладнання.

Приміщення Палацу [культури] обладнано всіма видами інженерного упорядження (Літ. Укр., 26.II 1971, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядження — упоря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. упорядження — УПОРЯ́ДЖЕННЯ (ВПОРЯ́ДЖЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. упоряди́ти. Неправильно .. те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. упорядження — (впорядження), -я, с. 1》 Дія за знач. упорядити. 2》 збірн. Меблі. || Устаткування, обладнання. Великий тлумачний словник сучасної мови