1. Словник української мови в 11 томах

управительша

УПРАВИ́ТЕЛЬША, і, ж., заст., розм. Те саме, що управи́телька 2.

— Добру оце звістку несу в вашу хату, Ганно Хведоровно!.. Я вгадував, що ви будете щасливі за Ясем. На моє й вийшло.. Поздоровляю вас управительшею маєтності князя з Кам’яного! (Н.-Лев., І, 1956, 157);

— Управительша з дочками поїхала в гості до свого брата, а управитель поїхав кудись по ділу в фабрику (Н.-Лев., IV, 1956, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управительша — управи́тельша іменник жіночого роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. управительша — УПРАВИ́ТЕЛЬША, і, ж., заст., розм. Те саме, що управи́телька 2. – Добру оце звістку несу в вашу хату, Ганно Хведоровно!.. Я вгадував, що ви будете щасливі за Ясем. На моє й вийшло .. Поздоровляю вас управительшею маєтності князя з Кам'яного! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. управительша — -і, ж., заст., розм. Те саме, що управителька 2). Великий тлумачний словник сучасної мови