1. Словник української мови в 11 томах

упрохати

УПРОХА́ТИ див. упро́хувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрохати — упроха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упрохати — УПРОХА́ТИ див. упро́хувати. Словник української мови у 20 томах
  3. упрохати — див. упрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упрохати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. упрохати — Упроха́ти, -ха́ю, -ха́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. упрохати — Упрохати, -хаю, -єш гл. = упросити. Словник української мови Грінченка