ураганний
УРАГА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до урага́н 1.
Ураганний вітер зняв шалену снігову завірюху. Він виє, наче тисячі диких голодних звірів (Трубл., І, 1955, 227);
// Стос. до урагану (у 1 знач.).
Сержант Орлюк ішов до операційного стола, хитаючись і заточуючись, як на палубі корабля в ураганному морі (Довж., І, 1958, 320).
2. перед. Своєю силою схожий на ураган, шалений.
Весь день гримить артилерія. Перші хвилі атакуючих, притиснуті до землі її ураганним вогнем, лежать уже десь перед самим валом (Гончар, II, 1959, 420);
[Броненосець] «Відмінник» почав ураганну стрілянину з усіх своїх грізних батарей (Донч., II, 1956, 516).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ураганний — урага́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- ураганний — див. ГУРАҐАННИЙ. Словник синонімів Караванського
- ураганний — [ураган:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- ураганний — УРАГА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до урага́н 1. Ураганний вітер зняв шалену снігову завірюху. Він виє, наче тисячі диких голодних звірів (М. Трублаїні); Ураганної сили вітер в 11–12 балів подекуди позривав дахи з будівель (з наук.-попул. літ.); // Стос. Словник української мови у 20 томах
- ураганний — -а, -е. 1》 Прикм. до ураган 1). || Стос. до урагану (у 1 знач.). 2》 перен. Своєю силою схожий на ураган, шалений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ураганний — БУ́РЯНИЙ (пов'язаний з бурею: який буває під час бурі, супроводжує її, характеризується частими бурями), БУРЕ́МНИЙ, БУ́РНИЙ рідше, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ЧВА́РНИЙ діал.; ШТОРМОВИ́Й (пов'язаний зі штормом); УРАГА́ННИЙ (пов'язаний з ураганом). Словник синонімів української мови