1. Словник української мови в 11 томах

уральці

УРА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. ура́лець, льця, ч.). Населення, яке живе на Уралі або походить родом з Уралу.

— Ти, значить, — уралець? — питали солдати. — З Свердловська. З Уральських розложистих гір (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 291);

Дивізія, в якій служив Тимко з Марком, була, сформована з сибіряків та уральців, людей поважних, мовчакуватих і надзвичайно стійких у бойових обставинах (Тют., Вир, 1964, 485).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уральці — УРА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. ура́лець, льця, ч.). Населення, яке живе на Уралі або походить родом з Уралу. – Ти, значить, – уралець? – питали солдати. – З Свердловська. З Уральських розложистих гір (І. Словник української мови у 20 томах
  2. уральці — -ів, мн. (одн. уралець, -льця, ч.). Населення, яке живе на Уралі або походить з Уралу. Великий тлумачний словник сучасної мови