1. Словник української мови в 11 томах

ураховувати

УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРАХУВА́ТИ (ВРАХУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Брати до уваги, зважати на що-небудь.

Щорс говорив весело і голосно, ураховуючи значення кожного слова для бійців (Довж., І, 1958, 207);

Мати прекрасно враховувала тонкі психологічні особливості складної натури сина (Донч., VI, 1957, 13);

— Часу у нас не так багато. Самі знаєте, електростанція працює лише до дванадцяти. Прошу промовців урахувати це (Головко, II, 1957, 545).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ураховувати — урахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ураховувати — Мати на увазі, зважати на, рахуватися з, брати до уваги <�відома>. Словник синонімів Караванського
  3. ураховувати — [ўраховуватие] = враховувати -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. ураховувати — УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРАХУВА́ТИ (ВРАХУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Брати до уваги, зважати на що-небудь. Щорс говорив весело і голосно, ураховуючи значення кожного слова для бійців (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ураховувати — (враховувати), -ую, -уєш, недок., урахувати (врахувати), -ую, -уєш, док., перех. Брати до уваги, зважати на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ураховувати — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови