уродження

УРО́ДЖЕННЯ (ВРО́ДЖЕННЯ), я, с., діал. Народження.

— Відставимо його.. на місце вродження і накажемо громадській власті, щоб.. мала над ним пильний догляд (Фр., IV, 1950, 44);

Гуцул від самого уродження коло сокири (Хотк., II, 1966, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уродження — уро́дження іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. уродження — УРО́ДЖЕННЯ (ВРО́ДЖЕННЯ), я, с., діал. Народження. – Відставимо його .. на місце вродження і накажемо громадській власті, щоб .. мала над ним пильний догляд (І. Франко); Гуцул від самого уродження коло сокири (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. уродження — (вродження), -я, с., діал. Народження. Великий тлумачний словник сучасної мови