уродливець
УРОДЛИ́ВЕЦЬ, УРОДЛИ́ВИЙ, УРОДЛИ́ВИЦЯ, УРОДЛИ́ВІСТЬ див. вродли́вець, вродли́вий і т. д.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уродливець — уродли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- уродливець — УРОДЛИ́ВЕЦЬ див. вродли́вець. Словник української мови у 20 томах
- уродливець — уродливий, уродливість див. вродливець, вродливий і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уродливець — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови