1. Словник української мови в 11 томах

урозуміти

УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ), і́ю, і́єм, док., наст.

1. Збагнути, зрозуміти.

[Старшина:] Пишіть протокол! Чули, що він казав? [Писар (підіймається, витріщив очі і дивиться):] Не урозумів! (К.-Карий, І, 1960, 46);

[Олена:] Не знаю, нічого не знаю, нічого не урозумію!.. (Кроп., І, 1958, 463);

— Що таке сталося, Яша, я не врозумію тебе? — спитала вона, здивована і занепокоєна… (Вас., II, 1959, 65).

2. заст. Порозумнішати, дійти до розуму; почати щось усвідомлювати.

От, як трошки урозуміло [дівча], мати і почала їй показувати, як що рябити (Кв.-Осн., II, 1956, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урозуміти — урозумі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урозуміти — див. розуміти Словник синонімів Вусика
  3. урозуміти — УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ), і́ю, і́єм, док., заст. 1. Збагнути, зрозуміти. Проспись, п'янице, й розумом мізерним Урозумій, кому ти поклонявся! (П. Куліш); [Старшина:] Пишіть протокол! Чули, що він казав?... Словник української мови у 20 томах
  4. урозуміти — (врозуміти), -ію, -ієш, док., заст. 1》 Збагнути, зрозуміти. 2》 заст. Порозумнішати, дійти до розуму; почати щось усвідомлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урозуміти — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови