1. Словник української мови в 11 томах

урятовуватися

УРЯТО́ВУВАТИСЯ (ВРЯТО́ВУВАТИСЯ), о́вуюся, о́вуєшся, недок., УРЯТУВА́ТИСЯ (ВРЯТУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже важкого, скрутного становища.

Їх [месників] попередили, та пізно… Рятунку не було вже їм од смерті пазурів залізних… Урятувалось тільки сім… (Сос., II, 1958, 494);

Загинув у бою командир їхнього вагону більшовик Іван Петриченко, а вони оце лише чудом врятувалися в морі (Гончар, II, 1959, 75);

// перен. Звільнятися від чогось небажаного, неприємного, уникати того, що заважає, пригнічує, мучить.

Хотіла в роботі забутись, урятуватись, щоб не одразу збагнути весь жах дійсності (Головко, II, 1957, 505).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урятовуватися — урято́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урятовуватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
  3. урятовуватися — УРЯТО́ВУВАТИСЯ (ВРЯТО́ВУВАТИСЯ), о́вуюся, о́вуєшся, недок., УРЯТУВА́ТИСЯ (ВРЯТУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже важкого, скрутного становища. Словник української мови у 20 томах
  4. урятовуватися — (врятовуватися), -овуюся, -овуєшся, недок., урятуватися (врятуватися), -уюся, -уєшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже скрутного становища. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови