урівноважувати
УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех.
1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги.
Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від’ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука.., 12, 1956, 4);
— А що як спробувати врівноважити шпиндель? — несподівано сам себе питає вголос Петро (Донч., VI, 1957, 348).
2. перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні.
Стільки широких обов’язків не можна сполучити і врівноважити (Л. Укр., III, 1952, 684);
// Заспокоювати, доводити до нормального стану.
Яремченко зрозумів, що жартом не доймеш дівчини, що треба якось іншим способом урівноважити її, може, добрим ласкавим словом, а може, логікою фактів… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 54);
— Давайте цигарки запалимо. Це врівноважує нерви (Хижняк, Невгамовна, 1961, 39).
Значення в інших словниках
- урівноважувати — урівнова́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- урівноважувати — УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., кого, що. 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд .. Словник української мови у 20 томах
- урівноважувати — (врівноважувати), -ую, -уєш, недок., урівноважити (врівноважити), -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. 2》 перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні. || Заспокоювати, доводити до нормального стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урівноважувати — Урівнова́жувати, -жую, -жуєш; урівнова́жити, -ва́жу, -ва́жиш, -ва́жать; -ва́ж, -ва́жмо, -ва́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)