усвідомлення
УСВІДО́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. усвідо́мити.
Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Дмит., Розлука, 1957, 153);
Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, незвіданою досі гордістю (Гончар, III, 1959, 414);
Інженер і апаратник повернулись до нього. На їх обличчях не було й сліду усвідомлення своєї вини (Шовк., Інженери, 1956, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усвідомлення — усвідо́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- усвідомлення — [усв'ідомлеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- усвідомлення — УСВІДО́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. усвідо́мити. Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Л. Дмитерко); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо... Словник української мови у 20 томах
- усвідомлення — -я, с. Дія за знач. усвідомити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усвідомлення — Усвідо́млення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)