1. Словник української мови в 11 томах

усидливий

УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ), а, е. Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усидливий — уси́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. усидливий — УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ), а, е. Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості. Усидливий школяр. Словник української мови у 20 томах
  3. усидливий — (всидливий), -а, -е. Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усидливий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний. Словник синонімів української мови