усилковуватися
УСИЛКО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛКО́ВУВАТИСЯ) і УСИЛО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь.
У кухні почувся гомін, — хтось усилковувався пройти у горниці, слуга не пускала (Мирний, І, 1954, 305);
Свідка Бовкуна і справді допитувати не всиловувались (Тесл., З книги життя, 1949, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усилковуватися — усилко́вуватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- усилковуватися — УСИЛКО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛКО́ВУВАТИСЯ), УСИЛО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- усилковуватися — (всилковуватися) і усиловуватися (всиловуватися), -уюся, -уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усилковуватися — Усилковуватися, -вуюся, -єшся гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути. Мир. ХРВ. 387. Словник української мови Грінченка