1. Словник української мови в 11 томах

усилувати

УСИ́ЛУВАТИ (ВСИ́ЛУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи.

[Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (Фр., IX, 1952, 157);

Думки [Ганни] переплітаються, відривають її раз у раз від молитви. Хоч і як намагається всилувати себе, не може (Круш., Буденний хліб.., 1960, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усилувати — уси́лувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. усилувати — УСИ́ЛУВАТИ (ВСИ́ЛУВАТИ), ую, уєш, док., кого, діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи. [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (І. Словник української мови у 20 томах
  3. усилувати — (всилувати), -ую, -уєш, док., перех., діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усилувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. усилувати — Усилувати см. усиловувати. Словник української мови Грінченка