1. Словник української мови в 11 томах

услідкувати

УСЛІДКУВА́ТИ (ВСЛІДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що просте́жити 1.

Не встигли ваші очі вслідкувати за тим, де він [кібчик] спуститься, як він знову знявся вгору (Мирний, IV, 1955, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. услідкувати — услідкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. услідкувати — УСЛІДКУВА́ТИ (ВСЛІДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., розм. Те саме, що просте́жити 1. Не встигли ваші очі вслідкувати за тим, де він [кібчик] спуститься, як він знову знявся вгору (Панас Мирний); – Слідкуй за нею. Хай не переобтяжує себе. – Услідкуєш! – Без тіні огуди .. промовив Йона (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. услідкувати — (вслідкувати), -ую, -уєш, док., розм. Те саме, що простежити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. услідкувати — Услідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)