успішний

УСПІ́ШНИЙ, а, е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки.

Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві — це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Шовк., Людина.., 1962, 86);

Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Тют., Вир, 1964, 486);

За роки Радянської влади багато зроблено для успішного розвитку вітчизняної науки (Ком. Укр., 11, 1968, 68);

Успішний виступ; Успішні гастролі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. успішний — (який проведено з успіхом) вдалий, удатний, благополучний, тріумфальний. Словник синонімів Полюги
  2. успішний — успі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. успішний — Вдалий, щасливий, результативний, ефективний, плідний, с. тріюмфальний; (виступ артиста) с. блискучий; ім. УСПІШНІСТЬ, (учнів) успіхи. Словник синонімів Караванського
  4. успішний — УСПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві – це вірно, це одна з передумов успішного лікування (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. успішний — -а, -е. Який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні наслідки. Успішний виступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. успішний — УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Словник синонімів української мови
  7. успішний — Успі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)