1. Словник української мови в 11 томах

уставання

УСТАВА́ННЯ (ВСТАВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. устава́ти 1, 2.

Слуха [Солоха] й чує глибоке зітхання, ломотню [хряск] кісток.. од уставання (Мирний, І, 1954, 63);

З хати чутно крізь розбиту шибку рухи вставання матері, потім її голос (Л. Укр., III, 1952, 254);

Аж на зорі зварилася вечеря. Поки гості попоїли, трембітанники заграли вже на вставання (Гжицький, Опришки, 1962, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставання — устава́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уставання — УСТАВА́ННЯ (ВСТАВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. устава́ти 1, 2. Слуха [Солоха] й чує глибоке зітхання, ломотню [хряск] кісток .. од уставання (Панас Мирний); З хати чутно крізь розбиту шибку рухи вставання матері, потім її голос (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. уставання — (вставання), -я, с. Дія за знач. уставати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови