1. Словник української мови в 11 томах

усталеність

УСТА́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. уста́лений 2.

На кінець XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (Мовозн., XIII, 1955, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усталеність — уста́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. усталеність — [усталеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. усталеність — УСТА́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. уста́лений 2. На кінець XVI ст. чеська мова досягла небувалої усталеності і єдності (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. усталеність — -ності, ж. Властивість за знач. усталений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. усталеність — Уста́леність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)