установлювання

УСТАНО́ВЛЮВАННЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. устано́влювати 1.

Фіксація основного корпуса проектора при установлюванні.. на триногу (штатив) поліпшена, що усуває вібрацію проектора при демонструванні фільму (Пересувні кінопр., 1959, 48);

При встановлюванні вершини різця нижче від лінії центрів передній кут зменшується, а кут різання збільшується (Різальні інстр., 1959, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установлювання — устано́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. установлювання — УСТАНО́ВЛЮВАННЯ (ВСТАНО́ВЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. устано́влювати 1. Фіксація основного корпуса проектора при установлюванні .. на триногу (штатив) поліпшена, що усуває вібрацію проектора при демонструванні фільму (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. установлювання — (встановлювання), -я, с. Дія за знач. установлювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови