1. Словник української мови в 11 томах

устаткований

УСТАТКО́ВАНИЙ (ВСТАТКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устаткува́ти.

Полк затримався на зимньому приміщенні: табори ще не зовсім були встатковані (Сміл., Зустрічі, 1936, 49);

Став Варенчук завідуючим новою свинофермою, щойно збудованою із залізобетону, устаткованою водопроводом (Жур., Звич. турботи, 1960, 214);

В тісній землянці, устаткованій всілякими хатніми речами (тут було навіть люстро), було тепло й привабливо (Досв., Вибр., 1959, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устаткований — устатко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. устаткований — [устаткованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. устаткований — УСТАТКО́ВАНИЙ (ВСТАТКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до устаткува́ти. Полк затримався на зимньому приміщенні: табори ще не зовсім були встатковані (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. устаткований — (встаткований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до устаткувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. устаткований — Устатко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)