1. Словник української мови в 11 томах

устежити

УСТЕ́ЖИТИ (ВСТЕ́ЖИТИ), жу, жиш, док. Уважно стежачи за ходом, розвитком, станом чого-небудь, не випустити з очей жодної подробиці.

Пархоменко тепер не міг устежити за кожним рухом [матросів-анархістів] і, щоб прикрити себе з тилу, притулився спиною до стінки поїзда (Панч, II, 1956, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устежити — усте́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устежити — (встежити), -жу, -жиш, док. Уважно стежачи за ходом, розвитком, станом чого-небудь, не випустити з очей жодної подробиці. Великий тлумачний словник сучасної мови