устерегтися
УСТЕРЕГТИ́СЯ (ВСТЕРЕГТИ́СЯ), ежу́ся, еже́шся; мин. ч. устері́гся, регла́ся, ло́ся; док.
1. Будучи пильним, уважним, уникнути небезпеки, неприємностей, згубних впливів і т. ін.
Ходили вони [ногайці] на нас великими загонами, проривались через границю і часом багацько робили шкоди.. Щоб устерегтись од цих набігів, запорожці посилали в степи в розвідку козаків (Стор., I,1957, 262);
Не дізнав [Іван] ані одної з тих прикростей, яких годі устерегтися кожному сільському простакові, котрий попаде на службу в панськім дворі (Фр., III, 1950, 145);
Не встерігся знічев’я горобець, не встиг і цвірінькнути востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Мирний, IV, 1955, 300);
// рідко. Те саме, що уберегти́ся (у 1 знач.).
Потім батько захворів — кажуть пізньої осені колгоспний млин на річці лагодив з людьми, не встерігся й промок (Ле, Мої листи, 1945, 56).
2. розм. Помітити.
[Чумак:] Протри-бо мерщій очі та гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (Кроп., V, 1959, 330).
Значення в інших словниках
- устерегтися — устерегти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- устерегтися — УСТЕРЕГТИ́СЯ (ВСТЕРЕГТИ́СЯ), ежу́ся, еже́шся; мин. ч. устері́гся, регла́ся, ло́ся; док. 1. Будучи пильним, уважним, уникнути небезпеки, неприємностей, згубних впливів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- устерегтися — (встерегтися), -ежуся, -ежешся; мин. ч. устерігся, -реглася, -реглося; док. 1》 Будучи пильним, уважним, уникнути небезпеки, неприємностей, згубних впливів і т. ін. || рідко. Те саме, що уберегтися 1). 2》 розм. Помітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устерегтися — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
- устерегтися — Устерегтися, -жуся, -жешся гл. Уберечься. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Словник української мови Грінченка