1. Словник української мови в 11 томах

устидатися

УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соро́митися.

Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис, 1864, № 6177);

— Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (Фр., X, 1954, 50);

Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті. Він встидався, як дівчина (Стеф., І, 1949, 164);

Дах в опереті.. був такого дешевого синього кольору, що його встидався б і завклубом (Ю. Янов., І, 1958, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устидатися — устида́тися дієслово недоконаного і доконаного виду соромитися Орфографічний словник української мови
  2. устидатися — УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. і док., без дод., чого і рідко чим, розм. Те саме, що соро́митися. Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис); – Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. устидатися — (встидатися), -аюся, -аєшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устидатися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. устидатися — Устидатися, -даюся, -єшся гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається. Ном. № 6177. Словник української мови Грінченка