устремління

УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь.

Пафос соціалістичних перетворень, устремління в майбутнє — ось на чому грунтується потреба романтики у наших людей (Талант.., 1958, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устремління — устремлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. устремління — [устреимл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
  3. устремління — УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь. Устремління в майбутнє. Словник української мови у 20 томах
  4. устремління — -я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови