1. Словник української мови в 11 томах

устругнути

УСТРУГНУ́ТИ (ВСТРУГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех.

1. Те саме, що уструга́ти.

Плигає жвавий молоток, зубата тьохка пилка, той змайстрував собі свисток, той устругнув сопілку… (Рудь, Доп. зорі, 1958, 92).

2. перен., розм. Зробити, сказати що-небудь незвичайне, несподіване, таке, що може здивувати інших.

— Ходім лучче [краще] до мене та на радощах вип’ємо могорича. А вже ж і могорич встругну! (Н.-Лев., III, 1956, 348);

Ех, чому він не поет! Таку б поему встругнув, що тільки прочитай! (Головко, І, 1957, 165);

Дим під грушею осідав на землю попелом і густим шаром укрив зелену траву.. Кузьма задер голову на грушу. Поміж листям визирала винувата Василькова мордочка. — Це ти, мабуть, щось устругнув? (Панч, II, 1956, 211).

◊ Устругну́ти шту́ку — зробити щось незвичайне, несподіване.

[Дмитро:] Стійте, стійте! Дівчата йдуть! Постривайте ж, я їм… штуку встругну! (Бере кочерги й рогачі й підпирає ними двері) (Стар., Вибр., 1959, 257);

Вона з недовірою подивилась на мене, потім оглянула стілець — вона думала, що я хочу устругнути їй якусь штуку, — і не сідала (Сміл., Сашко, 1957, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устругнути — устругну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. устругнути — УСТРУГНУ́ТИ (ВСТРУГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що. 1. Те саме, що уструга́ти. Плигає жвавий молоток, зубата тьохка пилка, той змайстрував собі свисток, той устругнув сопілку... (М. Рудь). 2. перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  3. устругнути — (встругнути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Те саме, що устругати. 2》 перен., розм. Зробити, сказати що-небудь незвичайне, несподіване, таке, що може здивувати інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устругнути — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. устругнути — Устругнути, -ну, -неш гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку. Словник української мови Грінченка