усуспільнювати

УСУСПІ́ЛЬНЮВАТИ юю, юєш, недок., УСУСПІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес.

Збираючи на фабриках і заводах мільйони робітників, усуспільнюючи процес праці, капіталізм надає виробництву суспільного характеру, але результати праці привласнюють капіталісти (Програма КПРС, 1961, 7).

2. Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, будівлі, худобу і т. ін.) в суспільно-колективне.

Землю Сірошапки усуспільнили і невдовзі ж наділили з неї і Валахам, і Кожушним (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 8);

[Васюта:] От бачиш, говорила я раніш, Все усуспільнять — землю, полонини, Коней, худобу. Добре, що татусь.. пішов одним із перших До їхнього колгоспу (Забашта, Пісня.., 1961, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усуспільнювати — усуспі́льнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. усуспільнювати — УСУСПІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСУСПІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес. 2. Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, будівлі, худобу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. усуспільнювати — -юю, -юєш, недок., усуспільнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес. 2》 Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, худобу і т. ін.) в суспільно-колективне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усуспільнювати — Усуспі́льнювати, -нюю, -нюєш; усуспі́льнити, -пі́льню, -ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)