утертий
УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до уте́рти¹.
Коні шпарко рушили з місця, і колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (Гжицький, У світ.., 1960, 16).
◊ Уте́рта доро́га (сте́жка) — звичний, легкий життєвий шлях.
Він любив сина, але надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоби міг зрозуміти подуви нового часу і його потреби (Фр., III, 1950, 279).
2. тільки уте́ртий, у знач. прикм., перен. Позбавлений оригінальності, самобутності, яскравих індивідуальних особливостей, ознак.
Татьяна слухає в вітальні Гостей розмови голосні, Та все слова такі загальні, Такі утерті та нудні (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 187);
Набір утертих, заяложених фраз не може справити враження. Люди слухають їх байдужно (Наука.., 10, 1969, 43).
Значення в інших словниках
- утертий — уте́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- утертий — (шлях) вторований, укочений, (жарт) ЗАЯЛОЖЕНИЙ, БАНАЛЬНИЙ Словник синонімів Караванського
- утертий — УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уте́рти¹. Коні шпарко рушили з місця, і колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький). 2. тільки уте́ртий, у знач. прикм., перен. Словник української мови у 20 томах
- утертий — (втертий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до утерти I. 2》 тільки утертий, у знач. прикм., перен.Позбавлений оригінальності, самобутності, яскравих індивідуальних особливостей, ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утертий — уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях. Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Фразеологічний словник української мови
- утертий — БАНА́ЛЬНИЙ (який утратив виразність, набрид через часте повторення), ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, СТЕ́РТИЙ, УТЕ́РТИЙ, ЗУЖИ́ТИЙ рідше, ЗУЖИТКО́ВАНИЙ рідше. Кілька звичайних банальних слів один одному після ділового привітання, і заговорив Безрукий (О. Словник синонімів української мови