утильник

УТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто збирає утиль.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утильник — ути́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утильник — УТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто збирає утиль. Словник української мови у 20 томах
  3. утильник — -а, ч. Той, хто збирає утиль. Великий тлумачний словник сучасної мови