утихомирення

УТИХОМИ́РЕННЯ (ВТИХОМИ́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рити і стан за знач. утихоми́ритися.

Текля.. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Смолич, II, 1958, 38);

Злетів спокій на душу, утихомирення (Хотк., II, 1966, 128);

Заспокоєння, втихомирення, тимчасовий відпочинок від тяжких думок і переживань Шевченко передає порівнянням із станом нагодованої,.. вдоволеної дитини (Мовозн., VII, 1949, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утихомирення — утихоми́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утихомирення — УТИХОМИ́РЕННЯ (ВТИХОМИ́РЕННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рити і стан за знач. утихоми́ритися. Текля .. сповістила, що то з полковим оркестром на чолі прогарцював ескадрон драгунів, присланий у Стародуб на втихомирення (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. утихомирення — (втихомирення), -я, с. Дія за знач. утихомирити і стан за знач. утихомиритися. Великий тлумачний словник сучасної мови