утомно
УТО́МНО (ВТО́МНО).
1. Присл. до уто́мний.
Мати раптом спитала: — Що це ти швидко так вернувсь? — Нічого не вийшло, — утомно сказав батько (Головко, І, 1957, 116);
*Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (Мисик, Верховіття, 1963, 29).
2. у знач. присудк., сл. Про відчуття утоми ким-небудь.
В Петербурзі було мені добре і цікаво, тільки трошки втомно (Л. Укр., V, 1956, 299).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утомно — уто́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- утомно — УТО́МНО (ВТО́МНО). 1. Присл. до уто́мний. Мати раптом спитала: – Що це ти швидко так вернувсь? – Нічого не вийшло, – утомно сказав батько (А. Головко); * Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (В. Словник української мови у 20 томах
- утомно — (втомно). 1》 Присл. до утомний. 2》 у знач. присудк. сл.Про відчуття утоми ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови