1. Словник української мови в 11 томах

уторочити

УТОРОЧИ́ТИ (ВТОРОЧИ́ТИ), чу́, чи́ш, док., перех.

1. заст. Обшити торочками.

2. Ув’язати, припасувати в тороки (у 1 знач.).

Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки, Уторочив в тороки (Манж., Тв., 1955, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторочити — уторочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторочити — (второчити), -очу, -очиш, док., перех. 1》 заст. Обшити торочками. 2》 Ув'язати, припасувати в тороки (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови