1. Словник української мови в 11 томах

утриманець

УТРИ́МАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні ( див. утри́мання² 1).

— Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.. А ви ще, студенте Передерій, самі утриманець (Рибак, Час.., 1960, 280);

— Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (Собко, Нам спокій.., 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утриманець — утри́манець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утриманець — [утриманеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. утриманець — УТРИ́МАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні (див. утри́мання² 1). – Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину .. А ви ще, студенте Передерій, самі утриманець (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. утриманець — -нця, ч. Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні (див. утримання II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утриманець — УТРИ́МАНЕЦЬ (той, хто перебуває на чиємусь утриманні), РОТ розм., ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.; НАХЛІ́БНИК (несхвально). — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (В. Словник синонімів української мови
  6. утриманець — Утри́манець, -нця; -манці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. утриманець — рос. иждивенец людина, яка отримує кошти для існування протягом тривалого часу або постійно від інших фізичних або юридичних осіб. Розрізняють У. держави, кооперативних і суспільних організацій (пенсіонери, стипендіати, вихованці дитячих будинків та ін. Eкономічна енциклопедія