утруднення

УТРУ́ДНЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. утрудни́ти і утрудни́тися.

Кожне болісне відчуття або якесь легке ненормальне утруднення в якійсь органічній функції супроводжується в істерика емоцією страху серйозної хвороби (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 156).

2. Перешкода, яку переборюють з труднощами.

Без будь-яких утруднень гуртом прочитали каракулі, якими був записаний лише один куплет з «народної» пісні (Ле, Мої листи, 1945, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утруднення — утру́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утруднення — див. труднощі Словник чужослів Павло Штепа
  3. утруднення — УТРУ́ДНЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. утрудни́ти і утрудни́тися. Кожне болісне відчуття або якесь легке ненормальне утруднення в якійсь органічній функції супроводжується в істерика емоцією страху серйозної хвороби (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. утруднення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. утруднити і утруднитися. 2》 Перешкода, яку переборюють з труднощами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утруднення — ТРУ́ДНОЩІ мн. (чого, які і без додатка — скрутні, важкі обставини, в яких щось відбувається, триває), УТРУ́ДНЕННЯ, СКРУ́ТА, СКРУТ розм., ТРУДНА́ЦІЯ розм., ТРУДНО́ТА розм. Словник синонімів української мови