1. Словник української мови в 11 томах

утішливо

УТІ́ШЛИВО (ВТІ́ШЛИВО). Присл. до уті́шливий.

Жвавий голосок Серафима, побрязкуючи словами, утішливо виспівував: — Ти не дивись, хто який, поганий, гарний, це не міцно стоїть — вчора було добре, а сьогодні — погано (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішливо — уті́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. утішливо — УТІ́ШЛИВО (ВТІ́ШЛИВО). Присл. до уті́шливий. Словник української мови у 20 томах
  3. утішливо — (втішливо). Присл. до утішливий. Великий тлумачний словник сучасної мови