1. Словник української мови в 11 томах

ухвальний

УХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає згоду, схвалення.

Мало не кожний рух субординатора він [лікар] одзначав ухвальним кивком (Шовк., Людина.., 1962, 257).

Ухва́льний го́лос — право голосувати, приймати ухвалу на з’їзді, конференції, зборах і т. ін.

На XXIV з’їзді КПРС обрано всього 4963 делегати, в тому числі 4740 — з правом ухвального і 223 з правом дорадчого голосу (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухвальний — ухва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ухвальний — УХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає згоду, схвалення. Мало не кожний рух субординатора він [лікар] одзначав ухвальним кивком (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  3. ухвальний — -а, -е. Який виражає згоду, схвалення. Ухвальний голос — право голосувати, приймати ухвалу на з'їзді, конференції, зборах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухвальний — Ухва́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)