1. Словник української мови в 11 томах

учительство

УЧИ́ТЕЛЬСТВО (ВЧИ́ТЕЛЬСТВО), а, с.

1. збірн. Учителі.

Радянське вчительство, виховане Комуністичною партією, стало великою культурною і політичною силою країни (Ком. Укр., 8, 1965, 15);

Портрети Чернишевського, Писарєва, Добролюбова, Ушинського, Шевченка, на кому виховувались цілі покоління народного вчительства, шанували в його родині, як і портрет Леніна (Довж., І, 1958, 292).

2. заст. Те саме, що учителюва́ння.

Я чув слова: учительство — то є благородна місія, учитель — то трудівник чесний (Вас., Незібр. тв., 1941, 189);

На вчительство дав згоду [Михась] (Воскр., І всерйоз.., 1960, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учительство — учи́тельство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. учительство — УЧИ́ТЕЛЬСТВО (ВЧИ́ТЕЛЬСТВО), а, с. 1. збірн. Учителі. Особливе місце у розвитку рiдномовної школи на Закарпаттi у 20–30-i роки ХХ ст. належить А. Волошину – iдейному провiднику прогресивного вчительства краю (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. учительство — (вчительство), -а, с. 1》 збірн. Учителі. 2》 заст. Те саме, що учителювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учительство — Учи́тельство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)