1. Словник української мови в 11 томах

ушивати

УШИВА́ТИ¹ (ВШИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УШИ́ТИ (ВШИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., перех.

1. Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг).

Приміряють [плаття] — широке, ушивають (Вовчок, VI, 1956, 220).

2. Покривати соломою, очеретом тощо (дах, будівлі і т. ін.).

Вкупі з матір’ю він день у день порається коло хати.. Нові крокви становить; околотом вшиває… (Мирний, І, 1949, 324);

Він послав Зою зганяти на нічліг телят, а сам взявся вшивати курінь (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 214);

Кайдаш з Карпом закидав стіни, вшив покрівлю, а Мотря валькувала стіни (Н.-Лев., II, 1956, 305);

Ним [очеретом].. можна вшити і продірявлену стріху (Рудь, Гомін.., 1959, 158);

// Покривати, облицьовувати що-небудь чимось по поверхні.

3. тільки док. Виготовити способом шиття; пошити.

Не гаючи часу, він ушив собі довгий і вузький мішок з мотузком через плечі (Фр., III, 1950, 50);

Без голки кожуха не вшиєш (Укр.. присл.., 1963, 95).

УШИВА́ТИ² див. вшива́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушивати — ушива́ти 1 дієслово недоконаного виду звужувати; покривати соломкою і под. дах, будівлю ушива́ти 2 дієслово недоконаного виду зашивати щось у середину чогось Орфографічний словник української мови
  2. ушивати — УШИВА́ТИ¹ (ВШИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УШИ́ТИ (ВШИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., що. 1. Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). Приміряють [плаття] – широке, ушивають (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. ушивати — I (вшивати), -аю, -аєш, недок., ушити (вшити), -ию, -иєш, док., перех. 1》 Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). 2》 Покривати соломою, очеретом тощо (дах, будівлі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ушивати — ПОКРИВА́ТИ що (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИ рідше, ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ (ОБТЯ́ГУВАТИ), ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ (ВШИВА́ТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  5. ушивати — Ушивати, -ваю, -єш сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. Словник української мови Грінченка