1. Словник української мови в 11 томах

ущипливо

УЩИ́ПЛИВО (ВЩИ́ПЛИВО). Присл. до ущи́пливий 1.

[Ніна (ущипливо):] Кепсько ви доглядаєте вашу дружину, Семене Пилиповичу. Курорти — небезпечна річ (Коч., II, 1956, 207);

Мені хотілось відповісти Безбородькові ущипливо, їдко, аля відчула на собі застережливий, занепокоєний погляд Катерини (Вільде, Сестри.., 1958, 297);

— Зерно он возити треба. Картопля на полі… — Було б раніш думати, — ущипливо зауважив Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущипливо — ущи́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ущипливо — УЩИ́ПЛИВО (ВЩИ́ПЛИВО). Присл. до ущи́пливий 1. [Ніна (ущипливо):] Кепсько ви доглядаєте вашу дружину, Семене Пилиповичу. Курорти – небезпечна річ (І. Словник української мови у 20 томах
  3. ущипливо — (вщипливо). Присл. до ущипливий (вщипливий) 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ущипливо — Ущи́пливо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)