1. Словник української мови в 11 томах

фабулярний

ФАБУЛЯ́РНИЙ, а, е, літ. Те саме, що фа́бульний.

У новелі «Випадкова сміливість» [О. Слісаренка] фабулярна гострота поєднується з іронічною оповіддю (Вітч., 12, 1969, 169);

// Такий, як у фабулі; власт. фабулі.

Перші 15 байок Г. Сковороди, справді, характеризує фабулярний спосіб викладу моралі (Рад. літ-во, 8, 1965, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабулярний — фабуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фабулярний — ФАБУЛЯ́РНИЙ, а, е, літ. Те саме, що фа́бульний. У новелі “Випадкова сміливість” [О. Слісаренка] фабулярна гострота поєднується з іронічною оповіддю (із журн.); // Такий, як у фабулі; власт. фабулі. Перші 15 байок Г. Сковороди, справді, характеризує фабулярний спосіб викладу моралі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фабулярний — -а, -е, літ. Те саме, що фабульний. || Такий, як у фабулі; власт. фабулі. Великий тлумачний словник сучасної мови