1. Словник української мови в 11 томах

файненький

ФАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е, діал. Пестл. до фа́йний.

Ой дивися, дівчинонько, який я файненький (Коломийки, 1969, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. файненький — файне́нький прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. файненький — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. файненький — ФАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е, діал. Пестл. до фа́йний. Ой дивися, дівчинонько, який я файненький (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. файненький — -а, -е, зах. Пестл. до файний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. файненький — Файний, -а, -е Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94. ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74. Словник української мови Грінченка