1. Словник української мови в 11 томах

фальсифікатор

ФАЛЬСИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто займається фальсифікацією.

Фальсифікатори історії довго ховали від людських очей діла великих синів російського народу (Рильський, III, 1956, 11);

Фальсифікатори спадщини Толстого здавна вже намагалися спотворити справжнє обличчя письменника на догоду правлячим класам (Рад. літ-во, 1, 1961, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальсифікатор — фальсифіка́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фальсифікатор — ФАЛЬСИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто щось фальсифікує. Фальсифікатори спадщини Толстого здавна вже намагалися спотворити справжнє обличчя письменника на догоду правлячим класам (з наук. літ.); Фальсифікатори історії. Словник української мови у 20 томах
  3. фальсифікатор — -а, ч. Той, хто займається фальсифікацією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фальсифікатор — Фальсифіка́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)