фальшиво

ФАЛЬШИ́ВО. Присл. до фальши́вий 2-5.

— Щоб левів же княжих назад залучить — Він буде фальшиво в болото палить! (Стар., Поет. тв., 1958, 214);

Вуйко Григорій свідчив фальшиво на тата й сидів за те кілька місяців у арешті (Коб., II, 1956, 29);

— Я не знаю, про що ти кажеш? — промовив Тріш фальшиво здивованим голосом (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 240);

Вася слухав, як фальшиво й плутано виводила скрипка чіткоритмічну мелодію фокстрота (Собко, Скеля.., 1961, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальшиво — фальши́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. фальшиво — ФАЛЬШИ́ВО. Присл. до фальши́вий 2–5. – Щоб левів же княжих назад залучить – Він буде фальшиво в болото палить! (М. Старицький); Вуйко Григорій свідчив фальшиво на тата й сидів за те кілька місяців у арешті (О. Кобилянська); – Я не знаю, про що ти кажеш?... Словник української мови у 20 томах
  3. фальшиво — Присл. до фальшивий 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови