фальшивість

ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. фальши́вий.

В монографіях «Иван Сусанин» і «Куликовская битва» показав він [М. І. Костомаров] фальшивість казок, котрі служили для слави московських царів (Драг., II, 1970, 142);

Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (Фр., IV, 1950, 83);

Ворог всякої фрази, всякої фальшивості і ненатуральності, Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології і трати часу, будив охоту до реальної роботи (Коцюб., III, 1956, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальшивість — фальши́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фальшивість — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
  3. фальшивість — ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. фальши́вий. В монографіях “Иван Сусанин” і “Куликовская битва” показав він [М. І. Костомаров] фальшивість казок, котрі служили для слави московських царів (М. Словник української мови у 20 томах
  4. фальшивість — -вості, ж. Властивість за знач. фальшивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фальшивість — ФАЛЬШ (у музиці, співі), ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, ДЕТОНА́ЦІЯ книжн. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (С. Добровольський); — У неї не зовсім чисте піаніссімо... Є якась детонація (Остап Вишня). Словник синонімів української мови
  6. фальшивість — Фальшивість, -вости ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех. Словник української мови Грінченка