фанта

ФА́НТА, и, ж., діал. Одежина.

Купою брудні, старії фанти Навалені (Фр., XI, 1952, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанта — фа́нта іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. фанта — ФА́НТА, и, ж., діал. Одежина. Купою брудні, старії фанти Навалені (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. фанта — I -и, ж., зах. Одежина. II -и, ж. Сильногазований тонізуючий напій з апельсиновим ароматом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фанта — Фанта, -ти ж. Одежда, одна штука одежды. Вх. Зн. 74. Словник української мови Грінченка