фантазія

ФАНТА́ЗІЯ, ї, ж.

1. Творча уява.

В Настусі рано заворушилась фантазія (Н.-Лев., IV, 1956, 228);

Витвори наукового, розумового думання звичайно не обходяться без праці чуття та фантазії, і навпаки — витвори фантазії неможливі без праці розуму (Фр., XVI, 1955, 383);

З інтонації її голосу буйна фантазія юності зіткала виразний портрет дівчини (Трип., Дорога.., 1944, 53);

Народна фантазія оточила його [Кармелюка] ореолом виняткової краси, сили й мудрості (Від давнини.., І, 1960, 268).

2. Витвір уявлення; мрія.

Якби ті його фантазії справдилися, то хто знає, чи Краньцовська осталася б між живими? (Март., Тв., 1954, 351);

Я в казку дивную свою Усю фантазію ввіллю (Олесь, Вибр., 1958, 84);

У невичерпній ти насназі, Вітчизно, рушила у путь, Щоб давнє марево фантазій В прекрасну дійсність обернуть… (Рильський, III, 1961, 95);

*У порівн. Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане, як фантазія, як мрія (Н.-Лев., II, 1956, 397).

3. Нічим не обгрунтована думка; вигадка.

[Лазарев:] Більш того. Я стверджую, що ми вже досягли Антарктиди. [Завадовський:] Фантазія! [Лазарев:] Фантазія?!! Ви подивіться.. До полюса рукою подати. Земля Антарктида… (Довж., Зач. Десна, 1957, 412);

[Фрося:] Ну й дались вони тобі, ті острови! (Пауза). Ти це серйозно, Костю? Чи знов фантазії? (Мокр., П’єси, 1959, 204);

// Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності.

Розповім вам все по правді, зовсім без фантазії, Що ся стало в місті Львові, у руській гімназії (Фр., XIII, 1954, 44);

Батько мій був сангвінік, з вічними фантазіями, які ніколи не здійснялися (Коцюб., III, 1956, 286);

[Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Л. Укр., II, 1951, 58).

4. Дивний учинок; примха, химера.

Селяни за той час оглядали машину..; старші похитували головами, деколи тілько муркочучи уривані слова, як: «панська фантазія» (Фр., II, 1950, 368);

Пані Констанція має свої фантазії — в неї топлять соломою (Коцюб., II, 1955, 254);

Пужално, теж одна з фантазій Аркадія, було дороге, зі шкіри й лаку, щедро інкрустоване сріблом та міддю (Вільде, Сестри.., 1958, 208);

*Образно. Мило було продиратися між кущами ліщини, крислатими буками, колючим смеріччям, любуючи на кожнім кроці все новими й новими фантазіями вибагливого потоку, малими водоспадами, озерцями, заточинами (Хотк., II, 1966, 44).

5. Музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми, виконуваний переважно експромтом; імпровізація.

Він хотів подивитись на ноти, але бачив, що вона грала без нот: се була її фантазія (Хотк., І, 1966, 53);

А. Штогаренко написав фантазію на українські теми для шкільного оркестру (Мист., 6, 1958, 22).

6. Літературний твір казкового, незвичайного змісту.

Якби до Вашого збірника мої «Єгипетські фантазії» не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад (Л. Укр., V, 1956, 341).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантазія — фанта́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фантазія — (людська) творча уява; прв. мн. мрія; (пуста) вигадка, казка, байка, кн. фантасмагорія, о. на вербі груші, сон рябої кобили, с. утопія; (чиясь) примха, химера, фанаберія. Словник синонімів Караванського
  3. фантазія — див. мрія; химера Словник синонімів Вусика
  4. фантазія — [фантаз'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. фантазія — Химорода, химера, вигадка. мрія, див. утопія, ілюзія Словник чужослів Павло Штепа
  6. фантазія — (гр. phantasie — уява, вигадка) — 1. Здатність людської свідомості до внутрішнього уявлення явищ дійсності та створення на цій основі художніх образів. 2. Музичний твір довільної форми, яка не співпадає з усталеними побудовами (Г.Перселл... Словник-довідник музичних термінів
  7. фантазія — ФАНТА́ЗІЯ, ї, ж. 1. Творча уява. В Настусі рано заворушилась фантазія (І. Нечуй-Левицький); Витвори наукового, розумового думання звичайно не обходяться без праці чуття та фантазії, і навпаки – витвори фантазії неможливі без праці розуму (І. Словник української мови у 20 томах
  8. фантазія — -ї, ж. 1》 Творча уява. 2》 Витвір уявлення; мрія. 3》 Нічим не обґрунтована думка; вигадка. || Про те, що існує лише в уяві, у мріях, а не в дійсності. 4》 Дивний учинок; примха, химера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фантазія — фанта́зія (лат. phantasia, з грец. φαντασία – уява) 1. Уява; створення нових образів на основі колишніх сприйнять, компонент творчої діяльності. 2. Мрія, продукт уяви. 3. Каприз, примха, химера. 4. В музиці – п’єса у вільній формі. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фантазія — Музичний інструментальний твір вільної будови, який варіаційно опрацьовує декілька тем, мелодій. Універсальний словник-енциклопедія
  11. фантазія — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  12. фантазія — Фанта́зія, -зії, -зією; -та́зії, -зій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. фантазія — Фантазія, -зії ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39. Словник української мови Грінченка