фарбований
ФАРБО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до фарбува́ти.
Блищать фарбовані сріблом військові літаки (Уп., Вірші.., 1957, 45);
// фарбо́вано, безос. присудк. сл.
Тхне свіжою фарбою — недавно фарбовано мостину (Вас., І, 1959, 359).
2. у знач. прикм. Помальований, покритий або просочений фарбою.
Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Таж се Лис! Простісінький фарбований Лис! (Фр., IV, 1950, 96);
Поклала [Фатьма] з фарбованим нігтем палець на повні й рожеві уста (Коцюб., І, 1955, 397);
В одному кутку стояла величезна полив’яна макітра з усяким шматтям, з клубками фарбованої вовни (Головко, II, 1957, 563).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарбований — фарбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- фарбований — [фарбованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- фарбований — ФАРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до фарбува́ти. Блищать фарбовані сріблом військові літаки (М. Упеник); // фарбо́вано, безос. пред. Тхне свіжою фарбою – недавно фарбовано мостину (С. Васильченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- фарбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до фарбувати. || фарбовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Помальований, покритий або просочений фарбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарбований — Фарбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)