1. Словник української мови в 11 томах

фарбувальний

ФАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до фарбування.

Фарбувальне виробництво;

// Признач. для фарбування.

Старанно виводить маляр [арію] і сам собі диригує фарбувальним пістолетом (Рад. Укр., 1.ХІІ 1960, 3);

Фарбувальна ванна;

// Який є фарбою або містить фарбу.

Навряд чи знайдеться нині людина, яка б не чула про ультрамарин — один з найбільш поширених фарбувальних пігментів (Рад. Укр., 8.II 1967, 2);

Фарбувальні рослини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарбувальний — фарбува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фарбувальний — ФАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до фарбування. Фарбувальне виробництво; // Признач. для фарбування. Старанно виводить маляр [арію] і сам собі диригує фарбувальним пістолетом (з газ.); Фарбувальна ванна; // Який є фарбою або містить фарбу. Словник української мови у 20 томах
  3. фарбувальний — -а, -е. Стос. до фарбування. Фарбувальне виробництво. || Признач. для фарбування. Фарбувальна ванна. || Який є фарбою або містить фарбу. Фарбувальні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фарбувальний — Фарбува́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)