фас

ФАС, у, ч.

1. Вигляд обличчя, предмета тощо спереду.

Нарешті прийшов Кащук, високий, дуже худий, — серед студентів ходив дотеп, ніби в Кащука взагалі немає фасу, а є тільки профіль (Собко, Стадіон, 1954, 166);

*Образно. — Ти хочеш знати, що я за один? — Спитав потворний бескид. — Ось мій профіль… А ось мій фас (Мур., Осінні сурми, 1964, 38).

У фас — обличчям до того, хто дивиться.

Композиційна побудова портрета може бути у зріст, поколінна, поясна, погрудна і головна.., а поворот голови — у фас — прямо на фотоапарат, у три чверті і в профіль (збоку.) (Довідник фот., 1959, 74).

2. заст. Фасад (у 1 знач.). Фас будинку.

3. спец. Прямолінійна ділянка оборонної споруди, повернена до противника й з певним напрямом вогню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фас — фас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фас — I -у. Лицьовий бік, вид спереду; прямолінійна ділянка фортечної огорожі або польового укріплення з певним напрямом вогню. II -у. Різновид комерційних умов постачання та оплати товарів у міжнародній торгівлі при морському й річковому їх транспортуванні. Літературне слововживання
  3. фас — Сперед, див. анфас Словник чужослів Павло Штепа
  4. фас — ФАС¹, у, ч. 1. Вигляд обличчя, предмета тощо спереду. Нарешті прийшов Кащук, високий, дуже худий, – серед студентів ходив дотеп, ніби в Кащука взагалі немає фасу, а є тільки профіль (В. Собко); * Образно. – Ти хочеш знати, що я за один?... Словник української мови у 20 томах
  5. фас — фас похідна посудина для зберігання чи приготування їжі (ст): Одного дня вибралися на довгу дводневну прогульку ген до границі верхами. Забрали коци, багато “фасу” й наплечники (Нова хата 1933) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фас — (вільно по борту) (англ. free on the board) 1. лицьовий бік, вид спереду; умова поставки в міжнародній торгівлі, відповідно до якої продавець за свій рахунок постачає товари на борт судна, а подальші витрати (навантаження, фрахт) несе покупець. Економічний словник
  7. фас — I -у, ч. 1》 Вигляд обличчя, предмета тощо спереду. У фас — обличчям до того, хто дивиться. 2》 заст. Фасад (у 1 знач.). Фас будинку. 3》 спец. Прямолінійна ділянка оборонної споруди, повернена до противника і з певним напрямом вогню. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фас — (франц. face, від лат. facies – обличчя) 1. Лицьова сторона, вид спереду. 2. військ. Прямолінійна дільниця фортечної огорожі або польового укріплення з визначеним напрямом вогню. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фас — (free alongside sship) пункт угоди в морській торгівлі; означає, що продавець зобов'язаний власним коштом доставити товар до борту корабля; кошт завантаження покриває покупець. Універсальний словник-енциклопедія
  10. фас — ФАСА́Д (будинку), ЧОЛО́, ФАС заст., ФРОНТ діал. Крізь молоде листячко розлогих ясенів, осокорів, кленів, верб виднівся білий високий фасад з колонами (О. Десняк); Дах і чоло від налиплого моху сіріли (М. Зеров); Фас будинку; Дом.. мав перед фронтом чудовий зільник (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
  11. фас — рос. фас (англ. FAS, free alongside sheep — вільно, вздовж судна) — 1. Одна з базових умов у міжнародній торгівлі — продавець зобов'язаний доставити товар до борту судна, а одержувач товару несе витрати щодо завантаження його на судно. 2. Вид на щось спереду. Eкономічна енциклопедія
  12. фас — (фр.) Частина фортеці у вигляді оборонного вала з бруствером, ровом та іншими укріпленнями, звернена в поле, у бік супротивника. Архітектура і монументальне мистецтво